перекона́ти (perekonáty) + -увати (-uvaty). Compare Polish przekonywać.
переко́нувати • (perekónuvaty) impf (perfective перекона́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | переко́нувати, переко́нувать perekónuvaty, perekónuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | переко́нуючи perekónujučy |
переко́нувавши perekónuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
переко́ную perekónuju |
бу́ду переко́нувати, бу́ду переко́нувать, переко́нуватиму búdu perekónuvaty, búdu perekónuvatʹ, perekónuvatymu |
| 2nd singular ти |
переко́нуєш perekónuješ |
бу́деш переко́нувати, бу́деш переко́нувать, переко́нуватимеш búdeš perekónuvaty, búdeš perekónuvatʹ, perekónuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
переко́нує perekónuje |
бу́де переко́нувати, бу́де переко́нувать, переко́нуватиме búde perekónuvaty, búde perekónuvatʹ, perekónuvatyme |
| 1st plural ми |
переко́нуєм, переко́нуємо perekónujem, perekónujemo |
бу́демо переко́нувати, бу́демо переко́нувать, переко́нуватимемо, переко́нуватимем búdemo perekónuvaty, búdemo perekónuvatʹ, perekónuvatymemo, perekónuvatymem |
| 2nd plural ви |
переко́нуєте perekónujete |
бу́дете переко́нувати, бу́дете переко́нувать, переко́нуватимете búdete perekónuvaty, búdete perekónuvatʹ, perekónuvatymete |
| 3rd plural вони |
переко́нують perekónujutʹ |
бу́дуть переко́нувати, бу́дуть переко́нувать, переко́нуватимуть búdutʹ perekónuvaty, búdutʹ perekónuvatʹ, perekónuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | переко́нуймо perekónujmo |
| second-person | переко́нуй perekónuj |
переко́нуйте perekónujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
переко́нував perekónuvav |
переко́нували perekónuvaly |
| feminine я / ти / вона |
переко́нувала perekónuvala | |
| neuter воно |
переко́нувало perekónuvalo | |