From пере- (pere-) + могти́ (mohtý). Compare Russian перемо́чь (peremóčʹ), Belarusian перамагчы́ (pjeramahčý), Polish przemóc.
перемогти́ • (peremohtý) pf (imperfective перемага́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | перемогти́ peremohtý | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | перемі́гший peremíhšyj |
| passive | — | перемо́жений peremóženyj impersonal: перемо́жено peremóženo |
| adverbial | — | перемі́гши peremíhšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | перемо́жу peremóžu |
| 2nd singular ти |
— | перемо́жеш peremóžeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | перемо́же peremóže |
| 1st plural ми |
— | перемо́жем, перемо́жемо peremóžem, peremóžemo |
| 2nd plural ви |
— | перемо́жете peremóžete |
| 3rd plural вони |
— | перемо́жуть peremóžutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | переможі́м, переможі́мо peremožím, peremožímo |
| second-person | переможи́ peremožý |
переможі́ть peremožítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
перемі́г peremíh |
перемогли́ peremohlý |
| feminine я / ти / вона |
перемогла́ peremohlá | |
| neuter воно |
перемогло́ peremohló | |