по- (po-) + нево́ля (nevólja) + -ити (-yty)
понево́лити • (ponevólyty) pf (imperfective понево́лювати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | понево́лити, понево́лить ponevólyty, ponevólytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | понево́лений ponevólenyj impersonal: понево́лено ponevóleno |
adverbial | — | понево́ливши ponevólyvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | понево́лю ponevólju |
2nd singular ти |
— | понево́лиш ponevólyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | понево́лить ponevólytʹ |
1st plural ми |
— | понево́лим, понево́лимо ponevólym, ponevólymo |
2nd plural ви |
— | понево́лите ponevólyte |
3rd plural вони |
— | понево́лять ponevóljatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | понево́льмо ponevólʹmo |
second-person | понево́ль ponevólʹ |
понево́льте ponevólʹte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
понево́лив ponevólyv |
понево́лили ponevólyly |
feminine я / ти / вона |
понево́лила ponevólyla | |
neuter воно |
понево́лило ponevólylo |