прида́тися (prydátysja) + -ний (-nyj). Compare Polish przydatny.
прида́тний • (prydátnyj) (comparative прида́тніший, superlative найприда́тніший, adverb прида́тно, abstract noun прида́тність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | прида́тний prydátnyj |
прида́тне prydátne |
прида́тна prydátna |
прида́тні prydátni | |
| genitive | прида́тного prydátnoho |
прида́тної prydátnoji |
прида́тних prydátnyx | ||
| dative | прида́тному prydátnomu |
прида́тній prydátnij |
прида́тним prydátnym | ||
| accusative | animate | прида́тного prydátnoho |
прида́тне prydátne |
прида́тну prydátnu |
прида́тних prydátnyx |
| inanimate | прида́тний prydátnyj |
прида́тні prydátni | |||
| instrumental | прида́тним prydátnym |
прида́тною prydátnoju |
прида́тними prydátnymy | ||
| locative | прида́тному, прида́тнім prydátnomu, prydátnim |
прида́тній prydátnij |
прида́тних prydátnyx | ||
| vocative | прида́тний prydátnyj |
прида́тне prydátne |
прида́тна prydátna |
прида́тні prydátni | |