From Polish podręcznik. Morphologically, from під- (pid-) + рука́ (ruká) + -ник (-nyk).
підру́чник • (pidrúčnyk) m inan (genitive підру́чника, nominative plural підру́чники, genitive plural підру́чників)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | підру́чник pidrúčnyk |
підру́чники pidrúčnyky |
genitive | підру́чника pidrúčnyka |
підру́чників pidrúčnykiv |
dative | підру́чникові, підру́чнику pidrúčnykovi, pidrúčnyku |
підру́чникам pidrúčnykam |
accusative | підру́чник pidrúčnyk |
підру́чники pidrúčnyky |
instrumental | підру́чником pidrúčnykom |
підру́чниками pidrúčnykamy |
locative | підру́чнику pidrúčnyku |
підру́чниках pidrúčnykax |
vocative | підру́чнику pidrúčnyku |
підру́чники pidrúčnyky |