From роз- (roz-) + в'яза́ти (vʺjazáty). Compare Russian развяза́ть (razvjazátʹ), Belarusian развяза́ць (razvjazácʹ), Polish rozwiązać.
розв'яза́ти • (rozvʺjazáty) pf (imperfective розв'я́зувати) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | розв'яза́ти, розв'яза́ть rozvʺjazáty, rozvʺjazátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | розв'я́заний rozvʺjázanyj impersonal: розв'я́зано rozvʺjázano |
adverbial | — | розв'яза́вши rozvʺjazávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | розв'яжу́ rozvʺjažú |
2nd singular ти |
— | розв'я́жеш rozvʺjážeš |
3rd singular він / вона / воно |
— | розв'я́же rozvʺjáže |
1st plural ми |
— | розв'я́жем, розв'я́жемо rozvʺjážem, rozvʺjážemo |
2nd plural ви |
— | розв'я́жете rozvʺjážete |
3rd plural вони |
— | розв'я́жуть rozvʺjážutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | розв'яжі́м, розв'яжі́мо rozvʺjažím, rozvʺjažímo |
second-person | розв'яжи́ rozvʺjažý |
розв'яжі́ть rozvʺjažítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
розв'яза́в rozvʺjazáv |
розв'яза́ли rozvʺjazály |
feminine я / ти / вона |
розв'яза́ла rozvʺjazála | |
neuter воно |
розв'яза́ло rozvʺjazálo |