From роздиви́тися (rozdyvýtysja) + -я́ти (-játy).
роздивля́тися • (rozdyvljátysja) impf (perfective роздиви́тися)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | роздивля́тися, роздивля́тись, роздивля́ться rozdyvljátysja, rozdyvljátysʹ, rozdyvljátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | роздивля́ючись rozdyvljájučysʹ |
роздивля́вшись rozdyvljávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
роздивля́юся, роздивля́юсь rozdyvljájusja, rozdyvljájusʹ |
бу́ду роздивля́тися, бу́ду роздивля́тись, бу́ду роздивля́ться, роздивля́тимусь, роздивля́тимуся búdu rozdyvljátysja, búdu rozdyvljátysʹ, búdu rozdyvljátʹsja, rozdyvljátymusʹ, rozdyvljátymusja |
| 2nd singular ти |
роздивля́єшся rozdyvljáješsja |
бу́деш роздивля́тися, бу́деш роздивля́тись, бу́деш роздивля́ться, роздивля́тимешся búdeš rozdyvljátysja, búdeš rozdyvljátysʹ, búdeš rozdyvljátʹsja, rozdyvljátymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
роздивля́ється rozdyvljájetʹsja |
бу́де роздивля́тися, бу́де роздивля́тись, бу́де роздивля́ться, роздивля́тиметься búde rozdyvljátysja, búde rozdyvljátysʹ, búde rozdyvljátʹsja, rozdyvljátymetʹsja |
| 1st plural ми |
роздивля́ємся, роздивля́ємося, роздивля́ємось rozdyvljájemsja, rozdyvljájemosja, rozdyvljájemosʹ |
бу́демо роздивля́тися, бу́демо роздивля́тись, бу́демо роздивля́ться, роздивля́тимемось, роздивля́тимемося, роздивля́тимемся búdemo rozdyvljátysja, búdemo rozdyvljátysʹ, búdemo rozdyvljátʹsja, rozdyvljátymemosʹ, rozdyvljátymemosja, rozdyvljátymemsja |
| 2nd plural ви |
роздивля́єтеся, роздивля́єтесь rozdyvljájetesja, rozdyvljájetesʹ |
бу́дете роздивля́тися, бу́дете роздивля́тись, бу́дете роздивля́ться, роздивля́тиметесь, роздивля́тиметеся búdete rozdyvljátysja, búdete rozdyvljátysʹ, búdete rozdyvljátʹsja, rozdyvljátymetesʹ, rozdyvljátymetesja |
| 3rd plural вони |
роздивля́ються rozdyvljájutʹsja |
бу́дуть роздивля́тися, бу́дуть роздивля́тись, бу́дуть роздивля́ться, роздивля́тимуться búdutʹ rozdyvljátysja, búdutʹ rozdyvljátysʹ, búdutʹ rozdyvljátʹsja, rozdyvljátymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | роздивля́ймося, роздивля́ймось rozdyvljájmosja, rozdyvljájmosʹ |
| second-person | роздивля́йся, роздивля́йсь rozdyvljájsja, rozdyvljájsʹ |
роздивля́йтеся, роздивля́йтесь rozdyvljájtesja, rozdyvljájtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
роздивля́вся, роздивля́всь rozdyvljávsja, rozdyvljávsʹ |
роздивля́лися, роздивля́лись rozdyvljálysja, rozdyvljálysʹ |
| feminine я / ти / вона |
роздивля́лася, роздивля́лась rozdyvljálasja, rozdyvljálasʹ | |
| neuter воно |
роздивля́лося, роздивля́лось rozdyvljálosja, rozdyvljálosʹ | |