From розчарува́ти (rozčaruváty) + -ся (-sja). Compare Russian разочарова́ться (razočarovátʹsja), Belarusian расчарава́цца (rasčaravácca), Polish rozczarować się.
розчарува́тися • (rozčaruvátysja) pf (imperfective розчаро́вуватися)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розчарува́тися, розчарува́тись, розчарува́ться rozčaruvátysja, rozčaruvátysʹ, rozčaruvátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | розчарува́вшись rozčaruvávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розчару́юся, розчару́юсь rozčarújusja, rozčarújusʹ |
| 2nd singular ти |
— | розчару́єшся rozčarúješsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розчару́ється rozčarújetʹsja |
| 1st plural ми |
— | розчару́ємся, розчару́ємося, розчару́ємось rozčarújemsja, rozčarújemosja, rozčarújemosʹ |
| 2nd plural ви |
— | розчару́єтеся, розчару́єтесь rozčarújetesja, rozčarújetesʹ |
| 3rd plural вони |
— | розчару́ються rozčarújutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розчару́ймося, розчару́ймось rozčarújmosja, rozčarújmosʹ |
| second-person | розчару́йся, розчару́йсь rozčarújsja, rozčarújsʹ |
розчару́йтеся, розчару́йтесь rozčarújtesja, rozčarújtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розчарува́вся, розчарува́всь rozčaruvávsja, rozčaruvávsʹ |
розчарува́лися, розчарува́лись rozčaruválysja, rozčaruválysʹ |
| feminine я / ти / вона |
розчарува́лася, розчарува́лась rozčaruválasja, rozčaruválasʹ | |
| neuter воно |
розчарува́лося, розчарува́лось rozčaruválosja, rozčaruválosʹ | |