Inherited from Old East Slavic свѣтити (světiti), from Proto-Slavic *světìti. By surface analysis, світ (svit) + -и́ти (-ýty).
світи́ти • (svitýty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | світи́ти, світи́ть svitýty, svitýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | світячи́ svitjačý |
світи́вши svitývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
свічу́ svičú |
бу́ду світи́ти, бу́ду світи́ть, світи́тиму búdu svitýty, búdu svitýtʹ, svitýtymu |
2nd singular ти |
світи́ш svitýš |
бу́деш світи́ти, бу́деш світи́ть, світи́тимеш búdeš svitýty, búdeš svitýtʹ, svitýtymeš |
3rd singular він / вона / воно |
світи́ть svitýtʹ |
бу́де світи́ти, бу́де світи́ть, світи́тиме búde svitýty, búde svitýtʹ, svitýtyme |
1st plural ми |
світи́м, світимо́ svitým, svitymó |
бу́демо світи́ти, бу́демо світи́ть, світи́тимемо, світи́тимем búdemo svitýty, búdemo svitýtʹ, svitýtymemo, svitýtymem |
2nd plural ви |
світите́ svityté |
бу́дете світи́ти, бу́дете світи́ть, світи́тимете búdete svitýty, búdete svitýtʹ, svitýtymete |
3rd plural вони |
світя́ть svitjátʹ |
бу́дуть світи́ти, бу́дуть світи́ть, світи́тимуть búdutʹ svitýty, búdutʹ svitýtʹ, svitýtymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | світі́м, світі́мо svitím, svitímo |
second-person | світи́ svitý |
світі́ть svitítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
світи́в svitýv |
світи́ли svitýly |
feminine я / ти / вона |
світи́ла svitýla | |
neuter воно |
світи́ло svitýlo |