From сумлі́ння (sumlínnja, “conscience”) + -ний (-nyj). Compare Polish sumienny.
сумлі́нний • (sumlínnyj) (adverb сумлі́нно, abstract noun сумлі́нність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | сумлі́нний sumlínnyj |
сумлі́нне sumlínne |
сумлі́нна sumlínna |
сумлі́нні sumlínni | |
| genitive | сумлі́нного sumlínnoho |
сумлі́нної sumlínnoji |
сумлі́нних sumlínnyx | ||
| dative | сумлі́нному sumlínnomu |
сумлі́нній sumlínnij |
сумлі́нним sumlínnym | ||
| accusative | animate | сумлі́нного sumlínnoho |
сумлі́нне sumlínne |
сумлі́нну sumlínnu |
сумлі́нних sumlínnyx |
| inanimate | сумлі́нний sumlínnyj |
сумлі́нні sumlínni | |||
| instrumental | сумлі́нним sumlínnym |
сумлі́нною sumlínnoju |
сумлі́нними sumlínnymy | ||
| locative | сумлі́нному, сумлі́ннім sumlínnomu, sumlínnim |
сумлі́нній sumlínnij |
сумлі́нних sumlínnyx | ||
| vocative | сумлі́нний sumlínnyj |
сумлі́нне sumlínne |
сумлі́нна sumlínna |
сумлі́нні sumlínni | |