From уві- (uvi-) + -мкну́ти (-mknúty).
увімкну́ти • (uvimknúty) pf (imperfective умика́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | увімкну́ти, увімкну́ть uvimknúty, uvimknútʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | уві́мкнений, уві́мкнутий uvímknenyj, uvímknutyj impersonal: уві́мкнено, уві́мкнуто uvímkneno, uvímknuto |
| adverbial | — | увімкну́вши uvimknúvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | увімкну́ uvimknú |
| 2nd singular ти |
— | увімкне́ш uvimknéš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | увімкне́ uvimkné |
| 1st plural ми |
— | увімкне́м, увімкнемо́ uvimkném, uvimknemó |
| 2nd plural ви |
— | увімкнете́ uvimkneté |
| 3rd plural вони |
— | увімкну́ть uvimknútʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | увімкні́м, увімкні́мо uvimkním, uvimknímo |
| second-person | увімкни́ uvimkný |
увімкні́ть uvimknítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
увімкну́в uvimknúv |
увімкну́ли uvimknúly |
| feminine я / ти / вона |
увімкну́ла uvimknúla | |
| neuter воно |
увімкну́ло uvimknúlo | |