From ціка́вий (cikávyj) + -ити (-yty). Compare Polish ciekawić.
ціка́вити • (cikávyty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ціка́вити, ціка́вить cikávyty, cikávytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | ціка́влячи cikávljačy |
ціка́вивши cikávyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
ціка́влю cikávlju |
бу́ду ціка́вити, бу́ду ціка́вить, ціка́витиму búdu cikávyty, búdu cikávytʹ, cikávytymu |
| 2nd singular ти |
ціка́виш cikávyš |
бу́деш ціка́вити, бу́деш ціка́вить, ціка́витимеш búdeš cikávyty, búdeš cikávytʹ, cikávytymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ціка́вить cikávytʹ |
бу́де ціка́вити, бу́де ціка́вить, ціка́витиме búde cikávyty, búde cikávytʹ, cikávytyme |
| 1st plural ми |
ціка́вим, ціка́вимо cikávym, cikávymo |
бу́демо ціка́вити, бу́демо ціка́вить, ціка́витимемо, ціка́витимем búdemo cikávyty, búdemo cikávytʹ, cikávytymemo, cikávytymem |
| 2nd plural ви |
ціка́вите cikávyte |
бу́дете ціка́вити, бу́дете ціка́вить, ціка́витимете búdete cikávyty, búdete cikávytʹ, cikávytymete |
| 3rd plural вони |
ціка́влять cikávljatʹ |
бу́дуть ціка́вити, бу́дуть ціка́вить, ціка́витимуть búdutʹ cikávyty, búdutʹ cikávytʹ, cikávytymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ціка́вмо cikávmo |
| second-person | ціка́в cikáv |
ціка́вте cikávte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ціка́вив cikávyv |
ціка́вили cikávyly |
| feminine я / ти / вона |
ціка́вила cikávyla | |
| neuter воно |
ціка́вило cikávylo | |