From Latin ignōrō + -ува́ти (-uváty). Compare Russian игнори́ровать (ignorírovatʹ), Belarusian ігнарава́ць (ihnaravácʹ), Polish ignorować.
ігнорува́ти • (ihnoruváty) impf (perfective проігнорува́ти or зігнорува́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ігнорува́ти, ігнорува́ть ihnoruváty, ihnoruvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ігноро́ваний ihnoróvanyj impersonal: ігноро́вано ihnoróvano |
| adverbial | ігнору́ючи ihnorújučy |
ігнорува́вши ihnoruvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
ігнору́ю ihnorúju |
бу́ду йгнорува́ти, бу́ду йгнорува́ть, ігнорува́тиму búdu jhnoruváty, búdu jhnoruvátʹ, ihnoruvátymu |
| 2nd singular ти |
ігнору́єш ihnorúješ |
бу́деш ігнорува́ти, бу́деш ігнорува́ть, ігнорува́тимеш búdeš ihnoruváty, búdeš ihnoruvátʹ, ihnoruvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ігнору́є ihnorúje |
бу́де йгнорува́ти, бу́де йгнорува́ть, ігнорува́тиме búde jhnoruváty, búde jhnoruvátʹ, ihnoruvátyme |
| 1st plural ми |
ігнору́єм, ігнору́ємо ihnorújem, ihnorújemo |
бу́демо йгнорува́ти, бу́демо йгнорува́ть, ігнорува́тимемо, ігнорува́тимем búdemo jhnoruváty, búdemo jhnoruvátʹ, ihnoruvátymemo, ihnoruvátymem |
| 2nd plural ви |
ігнору́єте ihnorújete |
бу́дете йгнорува́ти, бу́дете йгнорува́ть, ігнорува́тимете búdete jhnoruváty, búdete jhnoruvátʹ, ihnoruvátymete |
| 3rd plural вони |
ігнору́ють ihnorújutʹ |
бу́дуть ігнорува́ти, бу́дуть ігнорува́ть, ігнорува́тимуть búdutʹ ihnoruváty, búdutʹ ihnoruvátʹ, ihnoruvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ігнору́ймо ihnorújmo |
| second-person | ігнору́й ihnorúj |
ігнору́йте ihnorújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ігнорува́в ihnoruváv |
ігнорува́ли ihnoruvály |
| feminine я / ти / вона |
ігнорува́ла ihnoruvála | |
| neuter воно |
ігнорува́ло ihnoruválo | |