From Proto-Slavic *(j)inъ + земля́ (zemljá) + -ець (-ecʹ). Compare Belarusian іншазе́мец (inšazjémjec), Russian иностра́нец (inostránec).
інозе́мець • (inozémecʹ) m pers (genitive інозе́мця, nominative plural інозе́мці, genitive plural інозе́мців, feminine інозе́мка, relational adjective інозе́мний)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | інозе́мець inozémecʹ |
інозе́мці inozémci |
| genitive | інозе́мця inozémcja |
інозе́мців inozémciv |
| dative | інозе́мцеві, інозе́мцю inozémcevi, inozémcju |
інозе́мцям inozémcjam |
| accusative | інозе́мця inozémcja |
інозе́мців inozémciv |
| instrumental | інозе́мцем inozémcem |
інозе́мцями inozémcjamy |
| locative | інозе́мцеві, інозе́мцю, інозе́мці inozémcevi, inozémcju, inozémci |
інозе́мцях inozémcjax |
| vocative | інозе́мцю inozémcju |
інозе́мці inozémci |