Inherited from Proto-Slavic *ězditi.
ї́здити • (jízdyty) impf (perfective пої́здити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ї́здити, ї́здить jízdyty, jízdytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | ї́здячи jízdjačy |
ї́здивши jízdyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
ї́жджу jíždžu |
бу́ду ї́здити, бу́ду ї́здить, ї́здитиму búdu jízdyty, búdu jízdytʹ, jízdytymu |
| 2nd singular ти |
ї́здиш jízdyš |
бу́деш ї́здити, бу́деш ї́здить, ї́здитимеш búdeš jízdyty, búdeš jízdytʹ, jízdytymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ї́здить jízdytʹ |
бу́де ї́здити, бу́де ї́здить, ї́здитиме búde jízdyty, búde jízdytʹ, jízdytyme |
| 1st plural ми |
ї́здим, ї́здимо jízdym, jízdymo |
бу́демо ї́здити, бу́демо ї́здить, ї́здитимемо, ї́здитимем búdemo jízdyty, búdemo jízdytʹ, jízdytymemo, jízdytymem |
| 2nd plural ви |
ї́здите jízdyte |
бу́дете ї́здити, бу́дете ї́здить, ї́здитимете búdete jízdyty, búdete jízdytʹ, jízdytymete |
| 3rd plural вони |
ї́здять jízdjatʹ |
бу́дуть ї́здити, бу́дуть ї́здить, ї́здитимуть búdutʹ jízdyty, búdutʹ jízdytʹ, jízdytymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ї́здьмо jízdʹmo |
| second-person | їздь jizdʹ |
ї́здьте jízdʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ї́здив jízdyv |
ї́здили jízdyly |
| feminine я / ти / вона |
ї́здила jízdyla | |
| neuter воно |
ї́здило jízdylo | |
(Prefixed verbs):
imperfective
perfective