From без- (bez-) + пере́ч(ити) (peréč(yty)) + -ний (-nyj). Compare Polish bezsprzeczny.
безпере́чний • (bezperéčnyj) (adverb безпере́чно, abstract noun безпере́чність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | безпере́чний bezperéčnyj |
безпере́чне bezperéčne |
безпере́чна bezperéčna |
безпере́чні bezperéčni | |
| genitive | безпере́чного bezperéčnoho |
безпере́чної bezperéčnoji |
безпере́чних bezperéčnyx | ||
| dative | безпере́чному bezperéčnomu |
безпере́чній bezperéčnij |
безпере́чним bezperéčnym | ||
| accusative | animate | безпере́чного bezperéčnoho |
безпере́чне bezperéčne |
безпере́чну bezperéčnu |
безпере́чних bezperéčnyx |
| inanimate | безпере́чний bezperéčnyj |
безпере́чні bezperéčni | |||
| instrumental | безпере́чним bezperéčnym |
безпере́чною bezperéčnoju |
безпере́чними bezperéčnymy | ||
| locative | безпере́чному, безпере́чнім bezperéčnomu, bezperéčnim |
безпере́чній bezperéčnij |
безпере́чних bezperéčnyx | ||