From не- (ne-) + запере́чний (zaperéčnyj). Compare Polish niezaprzeczalny.
незапере́чний • (nezaperéčnyj) (adverb незапере́чно, abstract noun незапере́чність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | незапере́чний nezaperéčnyj |
незапере́чне nezaperéčne |
незапере́чна nezaperéčna |
незапере́чні nezaperéčni | |
| genitive | незапере́чного nezaperéčnoho |
незапере́чної nezaperéčnoji |
незапере́чних nezaperéčnyx | ||
| dative | незапере́чному nezaperéčnomu |
незапере́чній nezaperéčnij |
незапере́чним nezaperéčnym | ||
| accusative | animate | незапере́чного nezaperéčnoho |
незапере́чне nezaperéčne |
незапере́чну nezaperéčnu |
незапере́чних nezaperéčnyx |
| inanimate | незапере́чний nezaperéčnyj |
незапере́чні nezaperéčni | |||
| instrumental | незапере́чним nezaperéčnym |
незапере́чною nezaperéčnoju |
незапере́чними nezaperéčnymy | ||
| locative | незапере́чному, незапере́чнім nezaperéčnomu, nezaperéčnim |
незапере́чній nezaperéčnij |
незапере́чних nezaperéčnyx | ||