From без- (bez-) + запере́ч(ити) (zaperéč(yty)) + -ний (-nyj). Compare Polish bezsprzeczny.
беззапере́чний • (bezzaperéčnyj) (adverb беззапере́чно, abstract noun беззапере́чність)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | беззапере́чний bezzaperéčnyj |
беззапере́чне bezzaperéčne |
беззапере́чна bezzaperéčna |
беззапере́чні bezzaperéčni | |
genitive | беззапере́чного bezzaperéčnoho |
беззапере́чної bezzaperéčnoji |
беззапере́чних bezzaperéčnyx | ||
dative | беззапере́чному bezzaperéčnomu |
беззапере́чній bezzaperéčnij |
беззапере́чним bezzaperéčnym | ||
accusative | animate | беззапере́чного bezzaperéčnoho |
беззапере́чне bezzaperéčne |
беззапере́чну bezzaperéčnu |
беззапере́чних bezzaperéčnyx |
inanimate | беззапере́чний bezzaperéčnyj |
беззапере́чні bezzaperéčni | |||
instrumental | беззапере́чним bezzaperéčnym |
беззапере́чною bezzaperéčnoju |
беззапере́чними bezzaperéčnymy | ||
locative | беззапере́чному, беззапере́чнім bezzaperéčnomu, bezzaperéčnim |
беззапере́чній bezzaperéčnij |
беззапере́чних bezzaperéčnyx |