Inherited from Old Ruthenian перечити (perečiti), from Proto-Slavic *perčiti.
пере́чити • (peréčyty) impf (intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | пере́чити, пере́чить peréčyty, peréčytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | пере́чачи peréčačy |
пере́чивши peréčyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
пере́чу peréču |
бу́ду пере́чити, бу́ду пере́чить, пере́читиму búdu peréčyty, búdu peréčytʹ, peréčytymu |
| 2nd singular ти |
пере́чиш peréčyš |
бу́деш пере́чити, бу́деш пере́чить, пере́читимеш búdeš peréčyty, búdeš peréčytʹ, peréčytymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
пере́чить peréčytʹ |
бу́де пере́чити, бу́де пере́чить, пере́читиме búde peréčyty, búde peréčytʹ, peréčytyme |
| 1st plural ми |
пере́чим, пере́чимо peréčym, peréčymo |
бу́демо пере́чити, бу́демо пере́чить, пере́читимемо, пере́читимем búdemo peréčyty, búdemo peréčytʹ, peréčytymemo, peréčytymem |
| 2nd plural ви |
пере́чите peréčyte |
бу́дете пере́чити, бу́дете пере́чить, пере́читимете búdete peréčyty, búdete peréčytʹ, peréčytymete |
| 3rd plural вони |
пере́чать peréčatʹ |
бу́дуть пере́чити, бу́дуть пере́чить, пере́читимуть búdutʹ peréčyty, búdutʹ peréčytʹ, peréčytymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | пере́чмо peréčmo |
| second-person | пере́ч peréč |
пере́чте peréčte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
пере́чив peréčyv |
пере́чили peréčyly |
| feminine я / ти / вона |
пере́чила peréčyla | |
| neuter воно |
пере́чило peréčylo | |