From ви́- (vý-) + палити (palyty)
ви́палити • (výpalyty) pf (imperfective випа́лювати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́палити, ви́палить výpalyty, výpalytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́палений výpalenyj impersonal: ви́палено výpaleno |
| adverbial | — | ви́паливши výpalyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́палю výpalju |
| 2nd singular ти |
— | ви́палиш výpalyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́палить výpalytʹ |
| 1st plural ми |
— | ви́палим, ви́палимо výpalym, výpalymo |
| 2nd plural ви |
— | ви́палите výpalyte |
| 3rd plural вони |
— | ви́палять výpaljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́палім, ви́палімо výpalim, výpalimo |
| second-person | ви́пали výpaly |
ви́паліть výpalitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́палив výpalyv |
ви́палили výpalyly |
| feminine я / ти / вона |
ви́палила výpalyla | |
| neuter воно |
ви́палило výpalylo | |