Inherited from Old Ruthenian воло́дати (volódati), from Proto-Slavic *voldati. Doublet of влада́ти (vladáty).
воло́дати • (volódaty) impf (intransitive, uncommon, colloquial)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | воло́дати, воло́дать volódaty, volódatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | воло́даючи volódajučy |
воло́давши volódavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
воло́даю volódaju |
бу́ду воло́дати, бу́ду воло́дать, воло́датиму búdu volódaty, búdu volódatʹ, volódatymu |
2nd singular ти |
воло́даєш volódaješ |
бу́деш воло́дати, бу́деш воло́дать, воло́датимеш búdeš volódaty, búdeš volódatʹ, volódatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
воло́дає volódaje |
бу́де воло́дати, бу́де воло́дать, воло́датиме búde volódaty, búde volódatʹ, volódatyme |
1st plural ми |
воло́даєм, воло́даємо volódajem, volódajemo |
бу́демо воло́дати, бу́демо воло́дать, воло́датимемо, воло́датимем búdemo volódaty, búdemo volódatʹ, volódatymemo, volódatymem |
2nd plural ви |
воло́даєте volódajete |
бу́дете воло́дати, бу́дете воло́дать, воло́датимете búdete volódaty, búdete volódatʹ, volódatymete |
3rd plural вони |
воло́дають volódajutʹ |
бу́дуть воло́дати, бу́дуть воло́дать, воло́датимуть búdutʹ volódaty, búdutʹ volódatʹ, volódatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | воло́даймо volódajmo |
second-person | воло́дай volódaj |
воло́дайте volódajte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
воло́дав volódav |
воло́дали volódaly |
feminine я / ти / вона |
воло́дала volódala | |
neuter воно |
воло́дало volódalo |