From відсто́яти (vidstójaty) + -ся (-sja)
відсто́ятися • (vidstójatysja) pf
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відсто́ятися, відсто́ятись, відсто́яться vidstójatysja, vidstójatysʹ, vidstójatʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | відсто́явшись vidstójavšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відсто́юся, відсто́юсь vidstójusja, vidstójusʹ |
| 2nd singular ти |
— | відсто́їшся vidstójišsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відсто́їться vidstójitʹsja |
| 1st plural ми |
— | відсто́їмся, відсто́їмося, відсто́їмось vidstójimsja, vidstójimosja, vidstójimosʹ |
| 2nd plural ви |
— | відсто́їтеся, відсто́їтесь vidstójitesja, vidstójitesʹ |
| 3rd plural вони |
— | відсто́яться vidstójatʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відсто́ймося, відсто́ймось vidstójmosja, vidstójmosʹ |
| second-person | відсто́йся, відсто́йсь vidstójsja, vidstójsʹ |
відсто́йтеся, відсто́йтесь vidstójtesja, vidstójtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відсто́явся, відсто́явсь vidstójavsja, vidstójavsʹ |
відсто́ялися, відсто́ялись vidstójalysja, vidstójalysʹ |
| feminine я / ти / вона |
відсто́ялася, відсто́ялась vidstójalasja, vidstójalasʹ | |
| neuter воно |
відсто́ялося, відсто́ялось vidstójalosja, vidstójalosʹ | |