From до́брий (dóbryj) + -о- (-o-) + зи́чити (zýčyty, “to wish”) + -ли́вий (-lývyj).
| Audio; “добрози́чливий” (“dobrozýčlyvyj”): | (file) |
добрози́чливий or доброзичли́вий • (dobrozýčlyvyj or dobrozyčlývyj) (adverb добрози́чливо or доброзичли́во, abstract noun добрози́чливість or доброзичли́вість)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | добрози́чливий, доброзичли́вий dobrozýčlyvyj, dobrozyčlývyj |
добрози́чливе, доброзичли́ве dobrozýčlyve, dobrozyčlýve |
добрози́члива, доброзичли́ва dobrozýčlyva, dobrozyčlýva |
добрози́чливі, доброзичли́ві dobrozýčlyvi, dobrozyčlývi | |
| genitive | добрози́чливого, доброзичли́вого dobrozýčlyvoho, dobrozyčlývoho |
добрози́чливої, доброзичли́вої dobrozýčlyvoji, dobrozyčlývoji |
добрози́чливих, доброзичли́вих dobrozýčlyvyx, dobrozyčlývyx | ||
| dative | добрози́чливому, доброзичли́вому dobrozýčlyvomu, dobrozyčlývomu |
добрози́чливій, доброзичли́вій dobrozýčlyvij, dobrozyčlývij |
добрози́чливим, доброзичли́вим dobrozýčlyvym, dobrozyčlývym | ||
| accusative | animate | добрози́чливого, доброзичли́вого dobrozýčlyvoho, dobrozyčlývoho |
добрози́чливе, доброзичли́ве dobrozýčlyve, dobrozyčlýve |
добрози́чливу, доброзичли́ву dobrozýčlyvu, dobrozyčlývu |
добрози́чливих, доброзичли́вих dobrozýčlyvyx, dobrozyčlývyx |
| inanimate | добрози́чливий, доброзичли́вий dobrozýčlyvyj, dobrozyčlývyj |
добрози́чливі, доброзичли́ві dobrozýčlyvi, dobrozyčlývi | |||
| instrumental | добрози́чливим, доброзичли́вим dobrozýčlyvym, dobrozyčlývym |
добрози́чливою, доброзичли́вою dobrozýčlyvoju, dobrozyčlývoju |
добрози́чливими, доброзичли́вими dobrozýčlyvymy, dobrozyčlývymy | ||
| locative | добрози́чливому, добрози́чливім, доброзичли́вому, доброзичли́вім dobrozýčlyvomu, dobrozýčlyvim, dobrozyčlývomu, dobrozyčlývim |
добрози́чливій, доброзичли́вій dobrozýčlyvij, dobrozyčlývij |
добрози́чливих, доброзичли́вих dobrozýčlyvyx, dobrozyčlývyx | ||