Inherited from Old Ruthenian зы́чыти (zýčyti), from Polish zyczyć, mazurzenie of życzyć, from Proto-Slavic *žitъčiti.
зи́чити • (zýčyty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | зи́чити, зи́чить zýčyty, zýčytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | зи́чачи zýčačy |
зи́чивши zýčyvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
зи́чу zýču |
бу́ду зи́чити, бу́ду зи́чить, зи́читиму búdu zýčyty, búdu zýčytʹ, zýčytymu |
2nd singular ти |
зи́чиш zýčyš |
бу́деш зи́чити, бу́деш зи́чить, зи́читимеш búdeš zýčyty, búdeš zýčytʹ, zýčytymeš |
3rd singular він / вона / воно |
зи́чить zýčytʹ |
бу́де зи́чити, бу́де зи́чить, зи́читиме búde zýčyty, búde zýčytʹ, zýčytyme |
1st plural ми |
зи́чим, зи́чимо zýčym, zýčymo |
бу́демо зи́чити, бу́демо зи́чить, зи́читимемо, зи́читимем búdemo zýčyty, búdemo zýčytʹ, zýčytymemo, zýčytymem |
2nd plural ви |
зи́чите zýčyte |
бу́дете зи́чити, бу́дете зи́чить, зи́читимете búdete zýčyty, búdete zýčytʹ, zýčytymete |
3rd plural вони |
зи́чать zýčatʹ |
бу́дуть зи́чити, бу́дуть зи́чить, зи́читимуть búdutʹ zýčyty, búdutʹ zýčytʹ, zýčytymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | зи́чмо zýčmo |
second-person | зич zyč |
зи́чте zýčte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
зи́чив zýčyv |
зи́чили zýčyly |
feminine я / ти / вона |
зи́чила zýčyla | |
neuter воно |
зи́чило zýčylo |
зи́чити • (zýčyty) impf (perfective пози́чити)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | зи́чити, зи́чить zýčyty, zýčytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | зи́чений zýčenyj impersonal: зи́чено zýčeno |
adverbial | зи́чачи zýčačy |
зи́чивши zýčyvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
зи́чу zýču |
бу́ду зи́чити, бу́ду зи́чить, зи́читиму búdu zýčyty, búdu zýčytʹ, zýčytymu |
2nd singular ти |
зи́чиш zýčyš |
бу́деш зи́чити, бу́деш зи́чить, зи́читимеш búdeš zýčyty, búdeš zýčytʹ, zýčytymeš |
3rd singular він / вона / воно |
зи́чить zýčytʹ |
бу́де зи́чити, бу́де зи́чить, зи́читиме búde zýčyty, búde zýčytʹ, zýčytyme |
1st plural ми |
зи́чим, зи́чимо zýčym, zýčymo |
бу́демо зи́чити, бу́демо зи́чить, зи́читимемо, зи́читимем búdemo zýčyty, búdemo zýčytʹ, zýčytymemo, zýčytymem |
2nd plural ви |
зи́чите zýčyte |
бу́дете зи́чити, бу́дете зи́чить, зи́читимете búdete zýčyty, búdete zýčytʹ, zýčytymete |
3rd plural вони |
зи́чать zýčatʹ |
бу́дуть зи́чити, бу́дуть зи́чить, зи́читимуть búdutʹ zýčyty, búdutʹ zýčytʹ, zýčytymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | зи́чмо zýčmo |
second-person | зич zyč |
зи́чте zýčte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
зи́чив zýčyv |
зи́чили zýčyly |
feminine я / ти / вона |
зи́чила zýčyla | |
neuter воно |
зи́чило zýčylo |