докінчити
Hello, you have come here looking for the meaning of the word докінчити. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word докінчити, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say докінчити in singular and plural. Everything you need to know about the word докінчити you have here. The definition of the word докінчити will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofдокінчити, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
From до- (do-) + кінчи́ти (kinčýty). Compare Russian доко́нчить (dokónčitʹ), Belarusian дако́нчыць (dakónčycʹ), Polish dokończyć, Czech dokončit.
Pronunciation
Verb
докінчи́ти • (dokinčýty) pf (imperfective докі́нчувати) (transitive)
- to finish off, to bring to completion (to finish completely)
- to finish off (to kill, to cause to die)
- Synonym: доби́ти pf (dobýty)
Conjugation
Conjugation of докінчи́ти, докінчи́ть (class 4b, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | докінчи́ти, докінчи́ть dokinčýty, dokinčýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | докі́нчений dokínčenyj impersonal: докі́нчено dokínčeno |
| adverbial | — | докінчи́вши dokinčývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | докінчу́ dokinčú |
| 2nd singular ти |
— | докінчи́ш dokinčýš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | докінчи́ть dokinčýtʹ |
| 1st plural ми |
— | докінчи́м, докінчимо́ dokinčým, dokinčymó |
| 2nd plural ви |
— | докінчите́ dokinčyté |
| 3rd plural вони |
— | докінча́ть dokinčátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | докінчі́м, докінчі́мо dokinčím, dokinčímo |
| second-person | докінчи́ dokinčý |
докінчі́ть dokinčítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
докінчи́в dokinčýv |
докінчи́ли dokinčýly |
| feminine я / ти / вона |
докінчи́ла dokinčýla | |
| neuter воно |
докінчи́ло dokinčýlo | |
Derived terms
- докінчи́тися pf (dokinčýtysja)
References
- Rusanivskyi, V. M., editor (2013), “докінчити”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 4 (д – жучо́к), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN, page 351
- “докінчити”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1971), “докінчити”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), volumes 2 (Г – Ж), Kyiv: Naukova Dumka, page 352
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “докінчити”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “докінчити”, in English–Ukrainian Dictionaries
- “докінчити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “докінчити”, in Словник.ua (in Ukrainian)