From за- (za-) + арештува́ти (areštuváty). Compare Russian заарестова́ть (zaarestovátʹ), Belarusian заарыштава́ць (zaaryštavácʹ), Polish zaaresztować.
заарештува́ти • (zaareštuváty) pf (imperfective заарешто́вувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | заарештува́ти, заарештува́ть zaareštuváty, zaareštuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | заарешто́ваний zaareštóvanyj impersonal: заарешто́вано zaareštóvano |
| adverbial | — | заарештува́вши zaareštuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | заарешту́ю zaareštúju |
| 2nd singular ти |
— | заарешту́єш zaareštúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | заарешту́є zaareštúje |
| 1st plural ми |
— | заарешту́єм, заарешту́ємо zaareštújem, zaareštújemo |
| 2nd plural ви |
— | заарешту́єте zaareštújete |
| 3rd plural вони |
— | заарешту́ють zaareštújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | заарешту́ймо zaareštújmo |
| second-person | заарешту́й zaareštúj |
заарешту́йте zaareštújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
заарештува́в zaareštuváv |
заарештува́ли zaareštuvály |
| feminine я / ти / вона |
заарештува́ла zaareštuvála | |
| neuter воно |
заарештува́ло zaareštuválo | |