From за- (za-) + мінува́ти (minuváty). Compare Polish zaminować, Russian замини́ровать (zaminírovatʹ), Belarusian заміні́раваць (zaminíravacʹ).
замінува́ти • (zaminuváty) pf (imperfective заміно́вувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | замінува́ти, замінува́ть zaminuváty, zaminuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | заміно́ваний zaminóvanyj impersonal: заміно́вано zaminóvano |
adverbial | — | замінува́вши zaminuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | заміну́ю zaminúju |
2nd singular ти |
— | заміну́єш zaminúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | заміну́є zaminúje |
1st plural ми |
— | заміну́єм, заміну́ємо zaminújem, zaminújemo |
2nd plural ви |
— | заміну́єте zaminújete |
3rd plural вони |
— | заміну́ють zaminújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | заміну́ймо zaminújmo |
second-person | заміну́й zaminúj |
заміну́йте zaminújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
замінува́в zaminuváv |
замінува́ли zaminuvály |
feminine я / ти / вона |
замінува́ла zaminuvála | |
neuter воно |
замінува́ло zaminuválo |