мінувати
Hello, you have come here looking for the meaning of the word мінувати. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word мінувати, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say мінувати in singular and plural. Everything you need to know about the word мінувати you have here. The definition of the word мінувати will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofмінувати, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
From міна (mina) + -ува́ти (-uváty). Compare Polish minować, Russian мини́ровать (minírovatʹ), Belarusian міні́раваць (miníravacʹ).
Pronunciation
Verb
мінува́ти • (minuváty) impf
Conjugation
Conjugation of мінува́ти, мінува́ть (class 2a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | мінува́ти, мінува́ть minuváty, minuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | міно́ваний minóvanyj impersonal: міно́вано minóvano |
| adverbial | міну́ючи minújučy |
мінува́вши minuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
міну́ю minúju |
бу́ду мінува́ти, бу́ду мінува́ть, мінува́тиму búdu minuváty, búdu minuvátʹ, minuvátymu |
| 2nd singular ти |
міну́єш minúješ |
бу́деш мінува́ти, бу́деш мінува́ть, мінува́тимеш búdeš minuváty, búdeš minuvátʹ, minuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
міну́є minúje |
бу́де мінува́ти, бу́де мінува́ть, мінува́тиме búde minuváty, búde minuvátʹ, minuvátyme |
| 1st plural ми |
міну́єм, міну́ємо minújem, minújemo |
бу́демо мінува́ти, бу́демо мінува́ть, мінува́тимемо, мінува́тимем búdemo minuváty, búdemo minuvátʹ, minuvátymemo, minuvátymem |
| 2nd plural ви |
міну́єте minújete |
бу́дете мінува́ти, бу́дете мінува́ть, мінува́тимете búdete minuváty, búdete minuvátʹ, minuvátymete |
| 3rd plural вони |
міну́ють minújutʹ |
бу́дуть мінува́ти, бу́дуть мінува́ть, мінува́тимуть búdutʹ minuváty, búdutʹ minuvátʹ, minuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | міну́ймо minújmo |
| second-person | міну́й minúj |
міну́йте minújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
мінува́в minuváv |
мінува́ли minuvály |
| feminine я / ти / вона |
мінува́ла minuvála | |
| neuter воно |
мінува́ло minuválo | |
Derived terms
- мінува́ння n (minuvánnja)
- мінува́тися impf (minuvátysja)
Prefixed verbs
- заміно́вувати impf (zaminóvuvaty), замінува́ти pf (zaminuváty)
- розміно́вувати impf (rozminóvuvaty), розмінува́ти pf (rozminuváty)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мінувати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2014), “мінувати”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 5 (з – зв'я́нути), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “мінувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “мінувати”, in English–Ukrainian Dictionaries
- “мінувати”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “мінувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “мінувати”, in Словник.ua (in Ukrainian)