From за- (za-) + тремті́ти (tremtíty).
затремті́ти • (zatremtíty) pf (intransitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | затремті́ти, затремті́ть zatremtíty, zatremtítʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | затремті́вши zatremtívšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | затремчу́ zatremčú |
| 2nd singular ти |
— | затремти́ш zatremtýš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | затремти́ть zatremtýtʹ |
| 1st plural ми |
— | затремти́м, затремтимо́ zatremtým, zatremtymó |
| 2nd plural ви |
— | затремтите́ zatremtyté |
| 3rd plural вони |
— | затремтя́ть zatremtjátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | затремті́м, затремті́мо zatremtím, zatremtímo |
| second-person | затремти́ zatremtý |
затремті́ть zatremtítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
затремті́в zatremtív |
затремті́ли zatremtíly |
| feminine я / ти / вона |
затремті́ла zatremtíla | |
| neuter воно |
затремті́ло zatremtílo | |