зачека́ти • (začekáty) pf (imperfective чека́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зачека́ти, зачека́ть začekáty, začekátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | зачека́вши začekávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | зачека́ю začekáju |
| 2nd singular ти |
— | зачека́єш začekáješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | зачека́є začekáje |
| 1st plural ми |
— | зачека́єм, зачека́ємо začekájem, začekájemo |
| 2nd plural ви |
— | зачека́єте začekájete |
| 3rd plural вони |
— | зачека́ють začekájutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зачека́ймо začekájmo |
| second-person | зачека́й začekáj |
зачека́йте začekájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зачека́в začekáv |
зачека́ли začekály |
| feminine я / ти / вона |
зачека́ла začekála | |
| neuter воно |
зачека́ло začekálo | |