Inherited from Proto-Slavic *čekati (“to wait, await, expect”).
че̏кати impf (Latin spelling čȅkati)
1 Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic.
2 For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively.
3 Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (“to be”) is routinely dropped.
4 Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (“to be”) is routinely dropped.
*Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.
From Proto-Slavic *čekati (“to wait, await, expect”).
чека́ти • (čekáty) impf (perfective почека́ти or зачека́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | чека́ти, чека́ть čekáty, čekátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | чека́ючи čekájučy |
чека́вши čekávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
чека́ю čekáju |
бу́ду чека́ти, бу́ду чека́ть, чека́тиму búdu čekáty, búdu čekátʹ, čekátymu |
| 2nd singular ти |
чека́єш čekáješ |
бу́деш чека́ти, бу́деш чека́ть, чека́тимеш búdeš čekáty, búdeš čekátʹ, čekátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
чека́є čekáje |
бу́де чека́ти, бу́де чека́ть, чека́тиме búde čekáty, búde čekátʹ, čekátyme |
| 1st plural ми |
чека́єм, чека́ємо čekájem, čekájemo |
бу́демо чека́ти, бу́демо чека́ть, чека́тимемо, чека́тимем búdemo čekáty, búdemo čekátʹ, čekátymemo, čekátymem |
| 2nd plural ви |
чека́єте čekájete |
бу́дете чека́ти, бу́дете чека́ть, чека́тимете búdete čekáty, búdete čekátʹ, čekátymete |
| 3rd plural вони |
чека́ють čekájutʹ |
бу́дуть чека́ти, бу́дуть чека́ть, чека́тимуть búdutʹ čekáty, búdutʹ čekátʹ, čekátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | чека́ймо čekájmo |
| second-person | чека́й čekáj |
чека́йте čekájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
чека́в čekáv |
чека́ли čekály |
| feminine я / ти / вона |
чека́ла čekála | |
| neuter воно |
чека́ло čekálo | |
че́кати • (čékaty) impf (perfective че́кнути)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | че́кати, че́кать čékaty, čékatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | че́каючи čékajučy |
че́кавши čékavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
че́каю čékaju |
бу́ду че́кати, бу́ду че́кать, че́катиму búdu čékaty, búdu čékatʹ, čékatymu |
| 2nd singular ти |
че́каєш čékaješ |
бу́деш че́кати, бу́деш че́кать, че́катимеш búdeš čékaty, búdeš čékatʹ, čékatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
че́кає čékaje |
бу́де че́кати, бу́де че́кать, че́катиме búde čékaty, búde čékatʹ, čékatyme |
| 1st plural ми |
че́каєм, че́каємо čékajem, čékajemo |
бу́демо че́кати, бу́демо че́кать, че́катимемо, че́катимем búdemo čékaty, búdemo čékatʹ, čékatymemo, čékatymem |
| 2nd plural ви |
че́каєте čékajete |
бу́дете че́кати, бу́дете че́кать, че́катимете búdete čékaty, búdete čékatʹ, čékatymete |
| 3rd plural вони |
че́кають čékajutʹ |
бу́дуть че́кати, бу́дуть че́кать, че́катимуть búdutʹ čékaty, búdutʹ čékatʹ, čékatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | че́каймо čékajmo |
| second-person | че́кай čékaj |
че́кайте čékajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
че́кав čékav |
че́кали čékaly |
| feminine я / ти / вона |
че́кала čékala | |
| neuter воно |
че́кало čékalo | |