From з- (z-) + нахабні́ти (naxabníty).
знахабні́ти • (znaxabníty) pf (imperfective нахабні́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | знахабні́ти, знахабні́ть znaxabníty, znaxabnítʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | знахабні́лий znaxabnílyj |
passive | — | — |
adverbial | — | знахабні́вши znaxabnívšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | знахабні́ю znaxabníju |
2nd singular ти |
— | знахабні́єш znaxabníješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | знахабні́є znaxabníje |
1st plural ми |
— | знахабні́єм, знахабні́ємо znaxabníjem, znaxabníjemo |
2nd plural ви |
— | знахабні́єте znaxabníjete |
3rd plural вони |
— | знахабні́ють znaxabníjutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | знахабні́ймо znaxabníjmo |
second-person | знахабні́й znaxabníj |
знахабні́йте znaxabníjte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
знахабні́в znaxabnív |
знахабні́ли znaxabníly |
feminine я / ти / вона |
знахабні́ла znaxabníla | |
neuter воно |
знахабні́ло znaxabnílo |