From з- (z-) + обов'яза́ти (obovʺjazáty), from обо́в'язок m (obóvʺjazok, “duty, obligation”) + -а́ти (-áty). Compare Polish zobowiązać.
зобов'яза́ти • (zobovʺjazáty) pf (imperfective зобов'я́зувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зобов'яза́ти, зобов'яза́ть zobovʺjazáty, zobovʺjazátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | зобов'я́заний zobovʺjázanyj impersonal: зобов'я́зано zobovʺjázano |
| adverbial | — | зобов'яза́вши zobovʺjazávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | зобов'яжу́ zobovʺjažú |
| 2nd singular ти |
— | зобов'я́жеш zobovʺjážeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | зобов'я́же zobovʺjáže |
| 1st plural ми |
— | зобов'я́жем, зобов'я́жемо zobovʺjážem, zobovʺjážemo |
| 2nd plural ви |
— | зобов'я́жете zobovʺjážete |
| 3rd plural вони |
— | зобов'я́жуть zobovʺjážutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зобов'яжі́м, зобов'яжі́мо zobovʺjažím, zobovʺjažímo |
| second-person | зобов'яжи́ zobovʺjažý |
зобов'яжі́ть zobovʺjažítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зобов'яза́в zobovʺjazáv |
зобов'яза́ли zobovʺjazály |
| feminine я / ти / вона |
зобов'яза́ла zobovʺjazála | |
| neuter воно |
зобов'яза́ло zobovʺjazálo | |