Ultimately from Proto-Slavic *sъrěsti. This etymology is incomplete. You can help Wiktionary by elaborating on the origins of this term.
зустріча́ти • (zustričáty) impf (perfective зустрі́ти or зустрі́нути) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зустріча́ти, зустріча́ть zustričáty, zustričátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | зустріча́ючи zustričájučy |
зустріча́вши zustričávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
зустріча́ю zustričáju |
бу́ду зустріча́ти, бу́ду зустріча́ть, зустріча́тиму búdu zustričáty, búdu zustričátʹ, zustričátymu |
| 2nd singular ти |
зустріча́єш zustričáješ |
бу́деш зустріча́ти, бу́деш зустріча́ть, зустріча́тимеш búdeš zustričáty, búdeš zustričátʹ, zustričátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
зустріча́є zustričáje |
бу́де зустріча́ти, бу́де зустріча́ть, зустріча́тиме búde zustričáty, búde zustričátʹ, zustričátyme |
| 1st plural ми |
зустріча́єм, зустріча́ємо zustričájem, zustričájemo |
бу́демо зустріча́ти, бу́демо зустріча́ть, зустріча́тимемо, зустріча́тимем búdemo zustričáty, búdemo zustričátʹ, zustričátymemo, zustričátymem |
| 2nd plural ви |
зустріча́єте zustričájete |
бу́дете зустріча́ти, бу́дете зустріча́ть, зустріча́тимете búdete zustričáty, búdete zustričátʹ, zustričátymete |
| 3rd plural вони |
зустріча́ють zustričájutʹ |
бу́дуть зустріча́ти, бу́дуть зустріча́ть, зустріча́тимуть búdutʹ zustričáty, búdutʹ zustričátʹ, zustričátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зустріча́ймо zustričájmo |
| second-person | зустріча́й zustričáj |
зустріча́йте zustričájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зустріча́в zustričáv |
зустріча́ли zustričály |
| feminine я / ти / вона |
зустріча́ла zustričála | |
| neuter воно |
зустріча́ло zustričálo | |