From з- (z-) + ціли́ти (cilýty), from ці́лий (cílyj) + -и́ти (-ýty). Compare Russian исцели́ть (iscelítʹ).
зціли́ти • (zcilýty) pf (imperfective зці́лювати or зціля́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | зціли́ти, зціли́ть zcilýty, zcilýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | зці́лений zcílenyj impersonal: зці́лено zcíleno |
adverbial | — | зціли́вши zcilývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | зцілю́ zciljú |
2nd singular ти |
— | зці́лиш zcílyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | зці́лить zcílytʹ |
1st plural ми |
— | зці́лим, зці́лимо zcílym, zcílymo |
2nd plural ви |
— | зці́лите zcílyte |
3rd plural вони |
— | зці́лять zcíljatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | зцілі́м, зцілі́мо zcilím, zcilímo |
second-person | зціли́ zcilý |
зцілі́ть zcilítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
зціли́в zcilýv |
зціли́ли zcilýly |
feminine я / ти / вона |
зціли́ла zcilýla | |
neuter воно |
зціли́ло zcilýlo |