ма́ндри (mándry) + -увати (-uvaty)
мандрува́ти • (mandruváty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | мандрува́ти, мандрува́ть mandruváty, mandruvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | мандру́ючи mandrújučy |
мандрува́вши mandruvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
мандру́ю mandrúju |
бу́ду мандрува́ти, бу́ду мандрува́ть, мандрува́тиму búdu mandruváty, búdu mandruvátʹ, mandruvátymu |
| 2nd singular ти |
мандру́єш mandrúješ |
бу́деш мандрува́ти, бу́деш мандрува́ть, мандрува́тимеш búdeš mandruváty, búdeš mandruvátʹ, mandruvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
мандру́є mandrúje |
бу́де мандрува́ти, бу́де мандрува́ть, мандрува́тиме búde mandruváty, búde mandruvátʹ, mandruvátyme |
| 1st plural ми |
мандру́єм, мандру́ємо mandrújem, mandrújemo |
бу́демо мандрува́ти, бу́демо мандрува́ть, мандрува́тимемо, мандрува́тимем búdemo mandruváty, búdemo mandruvátʹ, mandruvátymemo, mandruvátymem |
| 2nd plural ви |
мандру́єте mandrújete |
бу́дете мандрува́ти, бу́дете мандрува́ть, мандрува́тимете búdete mandruváty, búdete mandruvátʹ, mandruvátymete |
| 3rd plural вони |
мандру́ють mandrújutʹ |
бу́дуть мандрува́ти, бу́дуть мандрува́ть, мандрува́тимуть búdutʹ mandruváty, búdutʹ mandruvátʹ, mandruvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | мандру́ймо mandrújmo |
| second-person | мандру́й mandrúj |
мандру́йте mandrújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
мандрува́в mandruváv |
мандрува́ли mandruvály |
| feminine я / ти / вона |
мандрува́ла mandruvála | |
| neuter воно |
мандрува́ло mandruválo | |