належний

From нале́жати (naléžaty) +‎ -ний (-nyj). Compare Belarusian нале́жны (naljéžny), Polish należny.

• IPA^(key):

• Audio:

  (file)

нале́жний • (naléžnyj) (adverb нале́жно, abstract noun нале́жність)

1. belonging (+ dative case) (being the property of)
2. belonging (+ до + genitive) (being part or member of)
3. due, owing
4. appropriate, proper

   нале́жним чи́ном

   naléžnym čýnom

   properly, duly, in a proper manner

   сприйма́ти як нале́жне

   spryjmáty jak naléžne

   to take for granted

   ста́витися до чо́гось як до нале́жного

   stávytysja do čóhosʹ jak do naléžnoho

   to take something for granted

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “належний”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2018), “належний”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 9 (міщани́н – насту́кувати), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “належний”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “належний”, in English–Ukrainian Dictionaries
• “належний”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
• “належний”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “належний”, in Словник.ua (in Ukrainian)