From на- (na-) + ляка́ти (ljakáty).
наляка́ти • (naljakáty) pf (imperfective ляка́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | наляка́ти, наляка́ть naljakáty, naljakátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | наля́каний naljákanyj impersonal: наля́кано naljákano |
adverbial | — | наляка́вши naljakávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | наляка́ю naljakáju |
2nd singular ти |
— | наляка́єш naljakáješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | наляка́є naljakáje |
1st plural ми |
— | наляка́єм, наляка́ємо naljakájem, naljakájemo |
2nd plural ви |
— | наляка́єте naljakájete |
3rd plural вони |
— | наляка́ють naljakájutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | наляка́ймо naljakájmo |
second-person | наляка́й naljakáj |
наляка́йте naljakájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
наляка́в naljakáv |
наляка́ли naljakály |
feminine я / ти / вона |
наляка́ла naljakála | |
neuter воно |
наляка́ло naljakálo |