охопи́ти • (oxopýty) pf (imperfective охо́плювати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | охопи́ти, охопи́ть oxopýty, oxopýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | охо́плений oxóplenyj impersonal: охо́плено oxópleno |
| adverbial | — | охопи́вши oxopývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | охоплю́ oxopljú |
| 2nd singular ти |
— | охо́пиш oxópyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | охо́пить oxópytʹ |
| 1st plural ми |
— | охо́пим, охо́пимо oxópym, oxópymo |
| 2nd plural ви |
— | охо́пите oxópyte |
| 3rd plural вони |
— | охо́плять oxópljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | охопі́м, охопі́мо oxopím, oxopímo |
| second-person | охопи́ oxopý |
охопі́ть oxopítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
охопи́в oxopýv |
охопи́ли oxopýly |
| feminine я / ти / вона |
охопи́ла oxopýla | |
| neuter воно |
охопи́ло oxopýlo | |