From пере- (pere-) + лічи́ти (ličýty). Compare Belarusian пералічы́ць (pjeraličýcʹ), Polish przeliczyć.
перелічи́ти • (pereličýty) pf (imperfective перелі́чувати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | перелічи́ти, перелічи́ть pereličýty, pereličýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | перелі́чений perelíčenyj impersonal: перелі́чено perelíčeno |
| adverbial | — | перелічи́вши pereličývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | перелічу́ pereličú |
| 2nd singular ти |
— | перелі́чиш perelíčyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | перелі́чить perelíčytʹ |
| 1st plural ми |
— | перелі́чим, перелі́чимо perelíčym, perelíčymo |
| 2nd plural ви |
— | перелі́чите perelíčyte |
| 3rd plural вони |
— | перелі́чать perelíčatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | перелічі́м, перелічі́мо pereličím, pereličímo |
| second-person | перелічи́ pereličý |
перелічі́ть pereličítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
перелічи́в pereličýv |
перелічи́ли pereličýly |
| feminine я / ти / вона |
перелічи́ла pereličýla | |
| neuter воно |
перелічи́ло pereličýlo | |