From потерп- (poterp-) + -а́ти (-áty).
потерпа́ти • (poterpáty) impf (perfective потерпі́ти)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | потерпа́ти, потерпа́ть poterpáty, poterpátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | потерпа́ючи poterpájučy |
потерпа́вши poterpávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
потерпа́ю poterpáju |
бу́ду потерпа́ти, бу́ду потерпа́ть, потерпа́тиму búdu poterpáty, búdu poterpátʹ, poterpátymu |
2nd singular ти |
потерпа́єш poterpáješ |
бу́деш потерпа́ти, бу́деш потерпа́ть, потерпа́тимеш búdeš poterpáty, búdeš poterpátʹ, poterpátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
потерпа́є poterpáje |
бу́де потерпа́ти, бу́де потерпа́ть, потерпа́тиме búde poterpáty, búde poterpátʹ, poterpátyme |
1st plural ми |
потерпа́єм, потерпа́ємо poterpájem, poterpájemo |
бу́демо потерпа́ти, бу́демо потерпа́ть, потерпа́тимемо, потерпа́тимем búdemo poterpáty, búdemo poterpátʹ, poterpátymemo, poterpátymem |
2nd plural ви |
потерпа́єте poterpájete |
бу́дете потерпа́ти, бу́дете потерпа́ть, потерпа́тимете búdete poterpáty, búdete poterpátʹ, poterpátymete |
3rd plural вони |
потерпа́ють poterpájutʹ |
бу́дуть потерпа́ти, бу́дуть потерпа́ть, потерпа́тимуть búdutʹ poterpáty, búdutʹ poterpátʹ, poterpátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | потерпа́ймо poterpájmo |
second-person | потерпа́й poterpáj |
потерпа́йте poterpájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
потерпа́в poterpáv |
потерпа́ли poterpály |
feminine я / ти / вона |
потерпа́ла poterpála | |
neuter воно |
потерпа́ло poterpálo |