From по- (po-) + терпі́ти (terpíty). Compare Russian потерпе́ть (poterpétʹ), Belarusian пацярпе́ць (pacjarpjécʹ).
потерпі́ти • (poterpíty) pf (imperfective терпі́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | потерпі́ти, потерпі́ть poterpíty, poterpítʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | потерпі́лий poterpílyj |
| passive | — | — |
| adverbial | — | потерпі́вши poterpívšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | потерплю́ poterpljú |
| 2nd singular ти |
— | поте́рпиш potérpyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | поте́рпить potérpytʹ |
| 1st plural ми |
— | поте́рпим, поте́рпимо potérpym, potérpymo |
| 2nd plural ви |
— | поте́рпите potérpyte |
| 3rd plural вони |
— | поте́рплять potérpljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | потерпі́м, потерпі́мо poterpím, poterpímo |
| second-person | потерпи́ poterpý |
потерпі́ть poterpítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
потерпі́в poterpív |
потерпі́ли poterpíly |
| feminine я / ти / вона |
потерпі́ла poterpíla | |
| neuter воно |
потерпі́ло poterpílo | |