From почува́ти (počuváty) + -ся (-sja).
почува́тися • (počuvátysja) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | почува́тися, почува́тись, почува́ться počuvátysja, počuvátysʹ, počuvátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | почува́ючись počuvájučysʹ |
почува́вшись počuvávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
почува́юся, почува́юсь počuvájusja, počuvájusʹ |
бу́ду почува́тися, бу́ду почува́тись, бу́ду почува́ться, почува́тимусь, почува́тимуся búdu počuvátysja, búdu počuvátysʹ, búdu počuvátʹsja, počuvátymusʹ, počuvátymusja |
| 2nd singular ти |
почува́єшся počuváješsja |
бу́деш почува́тися, бу́деш почува́тись, бу́деш почува́ться, почува́тимешся búdeš počuvátysja, búdeš počuvátysʹ, búdeš počuvátʹsja, počuvátymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
почува́ється počuvájetʹsja |
бу́де почува́тися, бу́де почува́тись, бу́де почува́ться, почува́тиметься búde počuvátysja, búde počuvátysʹ, búde počuvátʹsja, počuvátymetʹsja |
| 1st plural ми |
почува́ємся, почува́ємося, почува́ємось počuvájemsja, počuvájemosja, počuvájemosʹ |
бу́демо почува́тися, бу́демо почува́тись, бу́демо почува́ться, почува́тимемось, почува́тимемося, почува́тимемся búdemo počuvátysja, búdemo počuvátysʹ, búdemo počuvátʹsja, počuvátymemosʹ, počuvátymemosja, počuvátymemsja |
| 2nd plural ви |
почува́єтеся, почува́єтесь počuvájetesja, počuvájetesʹ |
бу́дете почува́тися, бу́дете почува́тись, бу́дете почува́ться, почува́тиметесь, почува́тиметеся búdete počuvátysja, búdete počuvátysʹ, búdete počuvátʹsja, počuvátymetesʹ, počuvátymetesja |
| 3rd plural вони |
почува́ються počuvájutʹsja |
бу́дуть почува́тися, бу́дуть почува́тись, бу́дуть почува́ться, почува́тимуться búdutʹ počuvátysja, búdutʹ počuvátysʹ, búdutʹ počuvátʹsja, počuvátymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | почува́ймося, почува́ймось počuvájmosja, počuvájmosʹ |
| second-person | почува́йся, почува́йсь počuvájsja, počuvájsʹ |
почува́йтеся, почува́йтесь počuvájtesja, počuvájtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
почува́вся, почува́всь počuvávsja, počuvávsʹ |
почува́лися, почува́лись počuválysja, počuválysʹ |
| feminine я / ти / вона |
почува́лася, почува́лась počuválasja, počuválasʹ | |
| neuter воно |
почува́лося, почува́лось počuválosja, počuválosʹ | |