From при- (pry-) + пин(и́ти) (pyn(ýty)) + -яти (-jaty).
припиня́ти • (prypynjáty) impf (perfective припини́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | припиня́ти, припиня́ть prypynjáty, prypynjátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | припиня́ючи prypynjájučy |
припиня́вши prypynjávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
припиня́ю prypynjáju |
бу́ду припиня́ти, бу́ду припиня́ть, припиня́тиму búdu prypynjáty, búdu prypynjátʹ, prypynjátymu |
| 2nd singular ти |
припиня́єш prypynjáješ |
бу́деш припиня́ти, бу́деш припиня́ть, припиня́тимеш búdeš prypynjáty, búdeš prypynjátʹ, prypynjátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
припиня́є prypynjáje |
бу́де припиня́ти, бу́де припиня́ть, припиня́тиме búde prypynjáty, búde prypynjátʹ, prypynjátyme |
| 1st plural ми |
припиня́єм, припиня́ємо prypynjájem, prypynjájemo |
бу́демо припиня́ти, бу́демо припиня́ть, припиня́тимемо, припиня́тимем búdemo prypynjáty, búdemo prypynjátʹ, prypynjátymemo, prypynjátymem |
| 2nd plural ви |
припиня́єте prypynjájete |
бу́дете припиня́ти, бу́дете припиня́ть, припиня́тимете búdete prypynjáty, búdete prypynjátʹ, prypynjátymete |
| 3rd plural вони |
припиня́ють prypynjájutʹ |
бу́дуть припиня́ти, бу́дуть припиня́ть, припиня́тимуть búdutʹ prypynjáty, búdutʹ prypynjátʹ, prypynjátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | припиня́ймо prypynjájmo |
| second-person | припиня́й prypynjáj |
припиня́йте prypynjájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
припиня́в prypynjáv |
припиня́ли prypynjály |
| feminine я / ти / вона |
припиня́ла prypynjála | |
| neuter воно |
припиня́ло prypynjálo | |