From про- (pro-) + мо́кнути (móknuty). Compare Russian промо́кнуть (promóknutʹ).
промо́кнути • (promóknuty) pf (imperfective промока́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | промо́кнути, промо́кнуть promóknuty, promóknutʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | промо́клий promóklyj |
passive | — | — |
adverbial | — | промо́кнувши, промо́кши promóknuvšy, promókšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | промо́кну promóknu |
2nd singular ти |
— | промо́кнеш promókneš |
3rd singular він / вона / воно |
— | промо́кне promókne |
1st plural ми |
— | промо́кнем, промо́кнемо promóknem, promóknemo |
2nd plural ви |
— | промо́кнете promóknete |
3rd plural вони |
— | промо́кнуть promóknutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | промо́кнім, промо́кнімо promóknim, promóknimo |
second-person | промо́кни promókny |
промо́кніть promóknitʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
промо́кнув, промо́к promóknuv, promók |
промо́кли, промо́кнули promókly, promóknuly |
feminine я / ти / вона |
промо́кла, промо́кнула promókla, promóknula | |
neuter воно |
промо́кло, промо́кнуло promóklo, promóknulo |
Cognate with Russian промокну́ть (promoknútʹ). (This etymology is missing or incomplete. Please add to it, or discuss it at the Etymology scriptorium.)
промокну́ти • (promoknúty) pf (imperfective промока́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | промокну́ти, промокну́ть promoknúty, promoknútʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | — | промокну́вши promoknúvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | промокну́ promoknú |
2nd singular ти |
— | промокне́ш promoknéš |
3rd singular він / вона / воно |
— | промокне́ promokné |
1st plural ми |
— | промокне́м, промокнемо́ promokném, promoknemó |
2nd plural ви |
— | промокнете́ promokneté |
3rd plural вони |
— | промокну́ть promoknútʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | промокні́м, промокні́мо promokním, promoknímo |
second-person | промокни́ promokný |
промокні́ть promoknítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
промокну́в promoknúv |
промокну́ли promoknúly |
feminine я / ти / вона |
промокну́ла promoknúla | |
neuter воно |
промокну́ло promoknúlo |