From роз- (roz-) + гні́вати (hnívaty). Compare Russian разгне́вать (razgnévatʹ), Belarusian разгне́ваць (razhnjévacʹ), Polish rozgniewać.
розгні́вати • (rozhnívaty) pf (imperfective гні́вати (rare))
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розгні́вати, розгні́вать rozhnívaty, rozhnívatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розгні́ваний rozhnívanyj impersonal: розгні́вано rozhnívano |
| adverbial | — | розгні́вавши rozhnívavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розгні́ваю rozhnívaju |
| 2nd singular ти |
— | розгні́ваєш rozhnívaješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розгні́ває rozhnívaje |
| 1st plural ми |
— | розгні́ваєм, розгні́ваємо rozhnívajem, rozhnívajemo |
| 2nd plural ви |
— | розгні́ваєте rozhnívajete |
| 3rd plural вони |
— | розгні́вають rozhnívajutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розгні́ваймо rozhnívajmo |
| second-person | розгні́вай rozhnívaj |
розгні́вайте rozhnívajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розгні́вав rozhnívav |
розгні́вали rozhnívaly |
| feminine я / ти / вона |
розгні́вала rozhnívala | |
| neuter воно |
розгні́вало rozhnívalo | |