From роз- (roz-) + се́рдити (sérdyty). Compare Russian рассерди́ть (rasserdítʹ), Polish rozsierdzić.
розсе́рдити • (rozsérdyty) pf (imperfective се́рдити)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розсе́рдити, розсе́рдить rozsérdyty, rozsérdytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розсе́рджений rozsérdženyj impersonal: розсе́рджено rozsérdženo |
| adverbial | — | розсе́рдивши rozsérdyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розсе́рджу rozsérdžu |
| 2nd singular ти |
— | розсе́рдиш rozsérdyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розсе́рдить rozsérdytʹ |
| 1st plural ми |
— | розсе́рдим, розсе́рдимо rozsérdym, rozsérdymo |
| 2nd plural ви |
— | розсе́рдите rozsérdyte |
| 3rd plural вони |
— | розсе́рдять rozsérdjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розсе́рдьмо rozsérdʹmo |
| second-person | розсе́рдь rozsérdʹ |
розсе́рдьте rozsérdʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розсе́рдив rozsérdyv |
розсе́рдили rozsérdyly |
| feminine я / ти / вона |
розсе́рдила rozsérdyla | |
| neuter воно |
розсе́рдило rozsérdylo | |