From роз- (roz-) + пали́ти (palýty). Compare Belarusian распалі́ць (raspalícʹ), Polish rozpalić.
розпали́ти • (rozpalýty) pf (imperfective розпа́лювати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розпали́ти, розпали́ть rozpalýty, rozpalýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розпа́лений rozpálenyj impersonal: розпа́лено rozpáleno |
| adverbial | — | розпали́вши rozpalývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розпалю́ rozpaljú |
| 2nd singular ти |
— | розпа́лиш rozpályš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розпа́лить rozpálytʹ |
| 1st plural ми |
— | розпа́лим, розпа́лимо rozpálym, rozpálymo |
| 2nd plural ви |
— | розпа́лите rozpályte |
| 3rd plural вони |
— | розпа́лять rozpáljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розпалі́м, розпалі́мо rozpalím, rozpalímo |
| second-person | розпали́ rozpalý |
розпалі́ть rozpalítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розпали́в rozpalýv |
розпали́ли rozpalýly |
| feminine я / ти / вона |
розпали́ла rozpalýla | |
| neuter воно |
розпали́ло rozpalýlo | |