From розпороши́ти (rozporošýty) + -увати (-uvaty). Compare Polish rozpraszać.
розпоро́шувати • (rozporóšuvaty) impf (perfective розпороши́ти) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розпоро́шувати, розпоро́шувать rozporóšuvaty, rozporóšuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | розпоро́шуючи rozporóšujučy |
розпоро́шувавши rozporóšuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
розпоро́шую rozporóšuju |
бу́ду розпоро́шувати, бу́ду розпоро́шувать, розпоро́шуватиму búdu rozporóšuvaty, búdu rozporóšuvatʹ, rozporóšuvatymu |
| 2nd singular ти |
розпоро́шуєш rozporóšuješ |
бу́деш розпоро́шувати, бу́деш розпоро́шувать, розпоро́шуватимеш búdeš rozporóšuvaty, búdeš rozporóšuvatʹ, rozporóšuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
розпоро́шує rozporóšuje |
бу́де розпоро́шувати, бу́де розпоро́шувать, розпоро́шуватиме búde rozporóšuvaty, búde rozporóšuvatʹ, rozporóšuvatyme |
| 1st plural ми |
розпоро́шуєм, розпоро́шуємо rozporóšujem, rozporóšujemo |
бу́демо розпоро́шувати, бу́демо розпоро́шувать, розпоро́шуватимемо, розпоро́шуватимем búdemo rozporóšuvaty, búdemo rozporóšuvatʹ, rozporóšuvatymemo, rozporóšuvatymem |
| 2nd plural ви |
розпоро́шуєте rozporóšujete |
бу́дете розпоро́шувати, бу́дете розпоро́шувать, розпоро́шуватимете búdete rozporóšuvaty, búdete rozporóšuvatʹ, rozporóšuvatymete |
| 3rd plural вони |
розпоро́шують rozporóšujutʹ |
бу́дуть розпоро́шувати, бу́дуть розпоро́шувать, розпоро́шуватимуть búdutʹ rozporóšuvaty, búdutʹ rozporóšuvatʹ, rozporóšuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розпоро́шуймо rozporóšujmo |
| second-person | розпоро́шуй rozporóšuj |
розпоро́шуйте rozporóšujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розпоро́шував rozporóšuvav |
розпоро́шували rozporóšuvaly |
| feminine я / ти / вона |
розпоро́шувала rozporóšuvala | |
| neuter воно |
розпоро́шувало rozporóšuvalo | |