сподо́бить (spodóbitʹ) + -я́ть (-játʹ)
сподобля́ть • (spodobljátʹ) impf (perfective сподо́бить)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | сподобля́ть spodobljátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | сподобля́ющий spodobljájuščij |
сподобля́вший spodobljávšij |
passive | сподобля́емый spodobljájemyj |
— |
adverbial | сподобля́я spodobljája |
сподобля́в spodobljáv, сподобля́вши spodobljávši |
present tense | future tense | |
1st singular (я) | сподобля́ю spodobljáju |
бу́ду сподобля́ть búdu spodobljátʹ |
2nd singular (ты) | сподобля́ешь spodobljáješʹ |
бу́дешь сподобля́ть búdešʹ spodobljátʹ |
3rd singular (он/она́/оно́) | сподобля́ет spodobljájet |
бу́дет сподобля́ть búdet spodobljátʹ |
1st plural (мы) | сподобля́ем spodobljájem |
бу́дем сподобля́ть búdem spodobljátʹ |
2nd plural (вы) | сподобля́ете spodobljájete |
бу́дете сподобля́ть búdete spodobljátʹ |
3rd plural (они́) | сподобля́ют spodobljájut |
бу́дут сподобля́ть búdut spodobljátʹ |
imperative | singular | plural |
сподобля́й spodobljáj |
сподобля́йте spodobljájte | |
past tense | singular | plural (мы/вы/они́) |
masculine (я/ты/он) | сподобля́л spodobljál |
сподобля́ли spodobljáli |
feminine (я/ты/она́) | сподобля́ла spodobljála | |
neuter (оно́) | сподобля́ло spodobljálo |